ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
НІГІСЕМ
(NIGISEM)
Склад:
діюча речовина: соліфенацину сукцинат;
1 таблетка містить соліфенацину сукцинату 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; гіпромелоза (гідрокси-пропілметилцелюлоза); магнію стеарат;
оболонка для таблеток по 5 мг: суміш для плівкового покриття Opadry II Yellow: лактоза, моногідрат; гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза); поліетиленгліколь (макрогол); титану діоксид (Е 171); триацетин; заліза оксид жовтий (Е 172);
оболонка для таблеток по 10 мг: суміш для плівкового покриття Opadry Pink: тальк; гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза); поліетиленгліколь (макрогол); титану діоксид (Е 171); заліза оксид червоний (Е 172).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
для таблеток по 5 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору;
для таблеток по 10 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі. Код АТХ G04B D08.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Соліфенацин є конкурентним специфічним антагоністом холінергічних рецепторів. Сечовий міхур інервується парасимпатичними холінергічними нервами. Ацетилхолін скорочує гладкі м’язи детрузора, впливаючи на мускаринові рецептори, що переважно представлені М3 підтипом.
У дослідженнях in vitro та in vivo було встановлено, що соліфенацин є конкурентним специфічним антагоністом холінергічних рецепторів переважно М3 підтипу. Також було встановлено, що соліфенацин має слабку спорідненість або відсутність спорідненості з іншими рецепторами і тестованими іонними каналами.
Відомо, що ефективність препарату, яку вивчали у кількох подвійно сліпих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок із синдромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалася вже на 1-му тижні лікування та стабілізувалася протягом наступних 12 тижнів лікування. У відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні показано, що ефективність підтримується протягом щонайменше 12 місяців.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Після прийому таблеток максимальна концентрація соліфенацину у плазмі крові (Cmаx) досягається через 3–8 годин. Час досягнення максимальної концентрації (tmax)не залежить від дози препарату. Показники Cmаx і площі під кривою (AUC) збільшуються пропорційно до дози у діапазоні від 5 мг до 40 мг. Абсолютна біодоступність становить приблизно 90 %. Прийом їжі на значення Cmаx та AUC соліфенацину не впливає.
Розподіл. Соліфенацин значною мірою (майже 98 %) зв’язується з білками плазми крові, головним чином з a1-кислим глікопротеїном.
Метаболізм. Соліфенацин значною мірою метаболізується у печінці, головним чином цитохромом Р450 3А4 (CYP3A4). Системний кліренс соліфенацину становить приблизно 9,5 л/години, і термінальний період його напіввиведення становить 45–68 годин. Після перорального прийому препарату у плазмі крові, крім соліфенацину, було ідентифіковано 1 фармакологічно активний (4R-гідроксисоліфенацин) і 3 неактивні метаболіти (N-глюкуронід, N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину).
Екскреція. Після одноразового застосування 10 мг 14C-міченого соліфенацину приблизно 70 % радіоактивної мітки проявляється у сечі і 23 % – у фекаліях. Із сечею приблизно 11 % радіоактивної мітки виводиться у вигляді незміненої активної субстанції; приблизно 18 % – у вигляді метаболіту N-оксиду, 9 % – у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксид і 8 % – у вигляді 4R-гідроксиметаболіту (активний метаболіт).
Дозова залежність. У діапазоні терапевтичних доз фармакокінетика лікарського засобу є лінійною.
Особливості фармакокінетики в окремих категорій пацієнтів.
Вік. Немає необхідності коригувати дозу залежно від віку хворих. Дослідження показали, що експозиція соліфенацину (5 мг і 10 мг), виражена показником AUC, була подібною у здорових добровольців літнього віку (від 65 до 80 років) і у здорових добровольців молодого та зрілого віку (< 55 років). Середня швидкість абсорбції, виражена показником tmax,була дещо нижчою, а кінцевий період напіввиведення – приблизно на 20 % триваліший у пацієнтів літнього віку. Ці незначні відмінності не є клінічно значущими.
Фармакокінетику соліфенацину не вивчали у дітей та підлітків.
Стать. Фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі пацієнта.
Раса. Расова приналежність не впливає на фармакокінетику соліфенацину.
Ниркова недостатність. AUC та Cmаx соліфенацину у пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю незначно відрізняються від відповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) експозиція соліфенацину значно вища: збільшення Cmаx становить приблизно 30 %, AUC – понад 100 % та період напіввиведення – понад 60 %. Відзначений статистично значущий взаємозв’язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину. Фармакокінетику у пацієнтів, які проходили гемодіаліз, не вивчали.
Печінкова недостатність. У пацієнтів із помірною печінковою недостатністю (показник за шкалою Чайлда – П’ю 7–9) значення Cmаx не змінюється, AUC зростає на 60 % та період напіввиведення збільшується вдвічі. Фармакокінетику у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю не вивчали.
Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.
Протипоказання.
– Лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин;
– пацієнтам із затримкою сечовипускання, із тяжкими шлунково-кишковими захворюваннями (включаючи токсичний мегаколон), із міастенією гравіс чи із закритокутовою глаукомою та пацієнтам із ризиком розвитку цих станів;
– при проведенні гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»);
– пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»);
– пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середнього
ступеня тяжкості, які перебувають на лікуванні сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4, наприклад кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Фармакологічні взаємодії.
Одночасний прийом інших лікарських препаратів з антихолінергічними властивостями може мати виразніші терапевтичні ефекти, а також небажані наслідки. Після припинення застосування препарату Нігісем до прийому наступних лікарських засобів антихолінергічної терапії необхідно витримати приблизно однотижневий інтервал. Терапевтичний ефект соліфенацину може зменшитися при супутньому застосуванні агоністів холінергічних рецепторів. Соліфенацин може знижувати ефект лікарських препаратів, які стимулюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, таких як метоклопрамід і цизаприд.
Фармакокінетичні взаємодії.
Дослідження in vitro показало, що соліфенацин у терапевтичних концентраціях не пригнічує мікросоми печінки CYP1A1/2, 2C9, 2C19, 2D6 чи 3A4. Таким чином, малоймовірно, що соліфенацин впливає на кліренс лікарських засобів, що метаболізуються ферментами CYP.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику соліфенацину.
Соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4. Одночасне застосування кетоконазолу (200 мг/добу), сильного інгібітора CYP3A4, призводило до двократного підвищення AUC соліфенацину, тоді як прийом кетоконазолу в дозі 400 мг/добу підвищує AUC соліфенацину в 3 рази. Таким чином, максимальну дозу препарату Нігісем необхідно обмежити до 5 мг при одночасному застосуванні з кетоконазолом чи терапевтичними дозами інших активних інгібіторів ферменту CYP3A4 (наприклад ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазолу) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Одночасне застосування соліфенацину та сильного інгібітора ферменту CYP3A4 протипоказане пацієнтам із тяжкою нирковою або помірно вираженою печінковою недостатністю.
Не досліджували вплив ферментів індукції на фармакокінетику соліфенацину і його метаболітів, а також дію субстратів з підвищеною спорідненістю CYP3A4 та його метаболітів на експозицію соліфенацину. Оскільки соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4, фармакокінетичні взаємодії можливі з іншими субстратами цього ферменту, що мають підвищену спорідненість (наприклад з верапамілом, дилтіаземом), та індукторами ферменту CYP3A4 (наприклад рифампіцином, фенітоїном, карбамазепіном).
Вплив соліфенацину на фармакокінетику лікарських засобів.
Пероральні контрацептиви. Прийом лікарського засобу не впливає на фармакокінетичну взаємодію соліфенацину з комбінованими пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/ левоноргестрел).
Варфарин. Прийом лікарського засобу не впливає на фармакокінетичну взаємодію R-варфарину чи S‑варфарину або їх вплив на протромбіновий час.
Дигоксин. Прийом лікарського засобу не впливає на фармакокінетику дигоксину.
Особливості застосування.
Перед початком лікування препаратом необхідно встановити імовірність інших причин частого сечовипускання (серцева недостатність або захворювання нирок). Якщо виявлена інфекція сечовивідних шляхів, слід розпочати відповідну антибактеріальну терапію.
Лікарський засіб необхідно приймати з обережністю пацієнтам:
– із клінічно значущою обструкцією вихідного отвору сечового міхура, що призводить до ризику затримки сечовипускання;
– зі шлунково-кишковими обструктивними захворюваннями;
– з ризиком зниження моторики шлунково-кишкового тракту;
– з тяжкою нирковою (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) та помірною печінковою (показник за шкалою Чайлда – П’ю 7–9) недостатністю (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»); дози для цих пацієнтів не мають перевищувати 5 мг;
– при одночасному прийомі сильних інгібіторів CYP3A4, наприклад кетоконазолу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
– із грижею стравохідного отвору діафрагми та/або шлунково-стравохідним рефлюксом та/або тим, хто одночасно приймає лікарські препарати (такі як бісфосфонати), які можуть спричинити або посилити езофагіт;
– з вегетативною нейропатією.
У пацієнтів з факторами ризику, такими як раніше зареєстрований синдром подовження інтервалу QT, та гіпокаліємією спостерігалося подовження інтервалу QT і тріпотіння/мерехтін- ня шлуночків (torsade de pointes).
Безпеку та ефективність застосування лікарського засобу хворим із підвищеною активністю сфінктера нейрогенного походження не досліджено.
У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, повідомлялося про ангіоневро-тичний набряк з обструкцією дихальних шляхів. При виникненні набряку Квінке лікування соліфенацину сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.
У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, спостерігалися анафілактичні реакції. При виникненні анафілактичних реакцій лікування соліфенацину сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.
Максимальний ефект препарату досягається не раніше ніж через 4 тижні терапії.
До складу лікарського засобу входить лактоза. Даний лікарський засіб не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов’язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням мальабсорбції глюкози-галактози.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Немає клінічних даних про жінок, які завагітніли під час застосування соліфенацину. Досліди на тваринах не виявили прямої несприятливої дії на фертильність, розвиток ембріона/плода або пологи. Потенційний ризик невідомий. Слід дотримуватися обережності при застосуванні даного препарату вагітним жінкам.
Годування груддю. Немає даних щодо екскреції соліфенацину у грудне молоко. У мишей соліфенацин та/або його метаболіти проникають у молоко і спричиняють дозозалежну недостатність росту у новонароджених мишей. Застосування лікарського засобу Нігісем не рекомендується у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У зв’язку з тим, що соліфенацин, як і інші антихолінергічні препарати, може спричинити нечіткість зору і нечасто сонливість та підвищену втомлюваність (див. розділ «Побічні реакції»), прийом лікарського засобу може негативно впливати на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку.
Рекомендована доза – 5 мг лікарського засобу 1 раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна підвищити до 10 мг 1 раз на добу.
Пацієнти з нирковою недостатністю.
Не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною та середнього ступеня тяжкості нирковою недостатністю (кліренс креатиніну > 30 мл/хв). Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) слід з обережністю застосовувати препарат у дозі не більше ніж 5 мг 1 раз на добу.
Пацієнти з печінковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною печінковою недостатністю. Пацієнтам з помірною печінковою недостатністю (показник за шкалою Чайлда – П’ю 7–9) слід приймати лікарський засіб з обережністю і не перевищувати дозування 5 мг 1 раз на добу.
Застосування потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4.
Максимальна доза лікарського засобу має бути обмежена 5 мг при одночасному прийомі з кетоконазолом або терапевтичними дозами інших активних інгібіторів ферменту CYP3A4, наприклад ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазолу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Лікарський засібприймати перорально, ковтати таблетки цілими, запиваючи рідиною, незалежно від прийому їжі.
Діти.
Не досліджували безпеку та ефективність застосування препарату дітям, лікарський засіб Нігісем не слід призначати цій категорії пацієнтів.
Передозування.
Симптоми. Передозування соліфенацину сукцинату може призвести до тяжких антихолінер-гічних ефектів. Найвища доза соліфенацину сукцинату, прийнята випадково одним пацієнтом, становила 280 мг протягом 5 годин, внаслідок чого спостерігалися зміни психічного стану, що не потребували госпіталізації.
Лікування. У разі передозування соліфенацину сукцинату пацієнтові необхідно прийняти активоване вугілля. Може бути корисним промивання шлунка, якщо воно зроблене протягом 1 години після передозування, але не слід викликати блювання.
Щодо інших антихолінергічних ефектів, то симптоми слід лікувати таким чином:
– тяжкі антихолінергічні ефекти з боку центральної нервової системи, такі як галюцинації або підвищена збудливість – застосовують фізостигмін або карбахол;
– судоми або підвищена збудливість – вводять бензодіазепіни;
– недостатність з боку органів дихання – здійснюють штучну вентиляцію легенів;
– тахікардія – застосовують бета-блокатор;
– затримка сечовипускання – проводять катетеризацію;
– мідріаз – застосовують очні краплі, наприклад пілокарпін, та/або поміщають пацієнта у темну кімнату.
Як і у разі передозування іншими антихолінергічними засобами, особливу увагу слід приділяти пацієнтам зі встановленим ризиком подовження інтервалу QT (при гіпокаліємії, брадикардії, при одночасному застосуванні препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT) і пацієнтам із захворюваннями серця (ішемія міокарда, аритмії, застійна серцева недостатність).
Побічні реакції.
Інфекції та інвазії: інфекції сечовивідних шляхів, цистит;
з боку імунної системи: анафілактична реакція;
з боку метаболізму та травлення: зниження апетиту, гіперкаліємія;
з боку психіки: галюцинації, сплутаність свідомості, марення;
з боку нервової системи: сонливість, порушення смаку, запаморочення, головний біль;
з боку органів зору: нечіткість зору, сухість очей, глаукома;
з боку серця: тріпотіння/мерехтіння шлуночків серця (torsade de pointes), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, фібриляція передсердь, відчуття серцебиття, тахікардія;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: сухість слизової оболонки носової порожнини, дисфонія;
з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, запор, нудота, диспепсія, біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у горлі, непрохідність товстого кишечнику, копростаз, блювання, кишкова непрохідність, абдомінальний дискомфорт;
гепатобіліарні розлади: порушення функцій печінки, порушення у даних лабораторних досліджень печінкових проб;
з боку шкіри і підшкірних тканин: сухість шкіри, свербіж, висипання, мультиформна еритема, кропив’янка, набряк Квінке, ексфоліативний дерматит;
з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м’язова слабкість;
з боку нирок та сечовивідної системи: утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання, ниркова недостатність;
загальні порушення: підвищена втомлюваність, периферичний набряк.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua
по медицинскому применению лекарственного средства
НИГИСЕМ
(NIGISEM)
Состав:
оболочка для таблеток по 5 мг: смесь для пленочного покрытия Opadry II Yellow: лактоза, моногидрат; гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза); полиэтиленгликоль (макрогол); титана диоксид (Е 171); триацетин; железа оксид желтый (Е 172);
Лекарственная форма. Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
для таблеток по 5 мг: таблетки круглой формы с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой светло-желтого цвета;
для таблеток по 10 мг: таблетки круглой формы с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой светло-розового цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Средства, применяемые в урологии. Средства для лечения частого мочеиспускания и недержания мочи. Код АТХ G04B D08.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Солифенацин является конкурентным, специфическим антагонистом холинергиновых рецепторов. Мочевой пузырь иннервируется парасимпатическими холинергическими нервами. Ацетилхолин сокращает гладкие мышцы детрузора, воздействуя на мускариновые рецепторы, которые преимущественно представлены М3 подтипом.
В исследованиях in vitro и in vivo было установлено, что солифенацин является конкурентным специфическим антагонистом холинергических рецепторов преимущественно М3 подтипа. Также было установлено, что солифенацин имеет слабое родство или отсутствие родства с другими рецепторами и тестируемыми ионными каналами.
Известно, что эффективность препарата, которую изучали в нескольких двойных слепых рандомизированных контролируемых клинических исследованиях у мужчин и женщин с синдромом гиперактивного мочевого пузыря, наблюдалась уже на 1-й неделе лечения и стабилизировалась в течение следующих 12 недель лечения. В открытых исследованиях при длительном применении показано, что эффективность поддерживается в течение не менее 12 месяцев.
Фармакокинетика.
Абсорбция. После приема таблеток максимальная концентрация солифенацина в плазме крови (Cmаx) достигается через 3–8 часов. Время достижения максимальной концентрации (tmax) не зависит от дозы препарата. Показатели Cmаx и площади под кривой (AUC) увеличиваются пропорционально дозе в диапазоне от 5 мг до 40 мг. Абсолютная биодоступность составляет примерно 90 %. Прием пищи на значение Cmаx и AUC солифенацина не влияет.
Распределение. Солифенацин в значительной степени (почти на 98 %) связывается с белками плазмы крови, главным образом с a1-кислым гликопротеином.
Метаболизм. Солифенацин в значительной степени метаболизируется в печени, главным образом цитохромом Р450 3А4 (CYP3A4). Системный клиренс солифенацина составляет примерно 9,5 л/час, и терминальный период его полувыведения составляет 45–68 часов. После перорального приема препарата в плазме крови, кроме солифенацина, были идентифицированы 1 фармакологически активный (4R-гидроксисолифенацин) и 3 неактивных метаболита (N-глюкуронид, N-оксид и 4R-гидрокси-N-оксид солифенацина).
Экскреция. После однократного применения 10 мг 14C-меченого солифенацина примерно 70 % радиоактивной метки проявляется в моче и 23 % – в кале. С мочой примерно 11 % радиоактивной метки выводится в виде неизмененной активной субстанции; примерно 18 % – в виде метаболита N-оксида, 9 % – в виде метаболита 4R-гидрокси-N-оксид и 8 % – в виде 4R-гидроксиметаболита (активный метаболит).
Дозовая зависимость. В диапазоне терапевтических доз фармакокинетика лекарственного средства является линейной.
Особенности фармакокинетики у отдельных категорий пациентов.
Возраст. Нет необходимости корректировать дозу в зависимости от возраста больных. Исследования показали, что экспозиция солифенацина (5 мг и 10 мг), выраженная показателем AUC, была подобной у здоровых добровольцев пожилого возраста (от 65 до 80 лет) и у здоровых добровольцев молодого и зрелого возраста (< 55 лет). Средняя скорость абсорбции, выраженная показателем tmax, была несколько ниже, а конечный период полувыведения – примерно на 20 % более длительный у пациентов пожилого возраста. Эти незначительные различия не являются клинически значимыми.
Фармакокинетика солифенацина не изучались у детей и подростков.
Пол. Фармакокинетика солифенацина не зависит от пола пациента.
Раса. Расовая принадлежность не влияет на фармакокинетику солифенацина.
Почечная недостаточность. AUC и Cmаx солифенацина у пациентов с легкой и умеренной почечной недостаточностью незначительно отличаются от соответствующих показателей у здоровых добровольцев. У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина ≤ 30 мл/мин) экспозиция солифенацина значительно выше: увеличение Cmаx составляет примерно 30 %, AUC – более 100 % и период полувыведения – более 60 %. Отмечена статистически значимая взаимосвязь между клиренсом креатинина и клиренсом солифенацина. Фармакокинетику у пациентов, которые проходили гемодиализ, не изучали.
Печеночная недостаточность. У пациентов с умеренной печеночной недостаточностью (показатель по шкале Чайлда – Пью 7–9) значение Cmаx не меняется, AUC увеличивается на 60 % и период полувыведения увеличивается вдвое. Фармакокинетику у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью не изучали.
Клинические характеристики.
Показания.
Симптоматическое лечение ургентного (императивного) недержания мочи и/или частого мочеиспускания, а также ургентных (императивных) позывов к мочеиспусканию, характерных для пациентов с синдромом гиперактивного мочевого пузыря.
Противопоказания.
– Лекарственное средство противопоказано пациентам с повышенной чувствительностью к активному веществу или к любому из вспомогательных веществ;
– пациентам с задержкой мочеиспускания, с тяжелыми желудочно-кишечными заболеваниями (включая токсический мегаколон), с миастенией гравис или с закрытоугольной глаукомой и пациентам с риском развития этих состояний;
– при проведении гемодиализа (см. раздел «Фармакокинетика»);
– пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью (см. раздел «Фармакокинетика»);
– пациентам с тяжелой почечной недостаточностью или печеночной недостаточностью средней степени тяжести, которые находятся на лечении сильными ингибиторами цитохрома CYP3A4, например кетоконазолом (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Фармакологические взаимодействия.
Одновременный прием других лекарственных препаратов с антихолинергическими свойствами может иметь более выразительные терапевтические эффекты, а также побочные реакции. После прекращения применения препарата Нигисем до приема следующих лекарственных средств антихолинергической терапии необходимо выдержать примерно однонедельный интервал. Терапевтический эффект солифенацина может уменьшиться при сопутствующем применении агонистов холинергических рецепторов. Солифенацин может снижать эффект лекарственных препаратов, стимулирующих перистальтику желудочно-кишечного тракта, таких как метокло-прамид и цизаприд.
Фармакокинетические взаимодействия.
Исследования in vitro показало, что солифенацин в терапевтических концентрациях не угнетает микросомы печени CYP1A1/2, 2C9, 2C19, 2D6 или 3A4. Таким образом, маловероятно, что солифенацин влияет на клиренс лекарственных средств, которые метаболизируются ферментами CYP.
Влияние других лекарственных средств на фармакокинетику солифенацина.
Солифенацин метаболизируется ферментом CYP3A4. Одновременное применение кетоконазола (200 мг/сутки), сильного ингибитора CYP3A4, приводило к двукратному повышению AUC солифенацина, в то время как прием кетоконазола в дозе 400 мг/сутки повышает AUC солифенацина в 3 раза. Таким образом, максимальную дозу препарата Нигисем необходимо ограничить до 5 мг при одновременном применении с кетоконазолом или терапевтическими дозами других активных ингибиторов фермента CYP3A4 (например ритонавира, нелфинавира, итраконазола) (см. раздел «Способ применения и дозы»).
Одновременное
применение
солифенацина
и сильного
ингибитора
фермента CYP3A4
противопоказано
пациентам с
тяжелой
почечной или
умеренно
выраженной
печеночной
недостаточностью.
Не
исследовалось
влияние
ферментов
индукции на
фармакокинетику
солифенацина
и его
метаболитов, а
также
действие
субстратов с
повышенным сродством
CYP3A4 и его
метаболитов
на экспозицию
солифенацина.
Поскольку
солифенацин
метаболизируется
ферментом CYP3A4,
фармакокинетические
взаимодействия
возможны с
другими субстратами
этого
фермента,
имеющими
повышенное
сродство
(например с
верапамилом,
дилтиаземом), и
индукторами
фермента CYP3A4
(например
рифампицином,
фенитоином,
карбамазепином).
Влияние
солифенацина
на
фармакокинетику
лекарственных
средств.
Пероральные контрацептивы. Прием лекарственного средства не влияет на фармакокинети-ческое взаимодействие солифенацина с комбинированными пероральными контрацептивами (этинилэстрадиол/левоноргестрел).
Варфарин. Прием лекарственного средства не влияет на фармакокинетическое взаимодействие R-варфарина или S-варфарина или их влияние на протромбиновое время.
Дигоксин. Прием лекарственного средства не влияет на фармакокинетику дигоксина.
Особенности применения.
Перед
началом
лечения препаратом
необходимо
установить
вероятность
других
причин
частого
мочеиспускания
(сердечная
недостаточность
или
заболевание
почек). Если
обнаружена
инфекция
мочевыводящих
путей,
следует
начать
соответствующую
антибактериальную
терапию.
Лекарственное
средство необходимо
принимать с
осторожностью
пациентам:
– с клинически значимой обструкцией выходного отверстия мочевого пузыря, что приводит к риску задержки мочеиспускания;
– с желудочно-кишечными обструктивными заболеваниями;
– с риском снижения моторики желудочно-кишечного тракта;
– с тяжелой почечной (клиренс креатинина ≤ 30 мл/мин) и умеренной печеночной (показатель по шкале Чайлда – Пью 7–9) недостаточностью (см. разделы «Способ применения и дозы» и «Фармако-кинетика»); дозы для этих пациентов не должны превышать 5 мг;
– при одновременном приеме сильных ингибиторов CYP3A4, например кетоконазола (см. разделы «Способ применения и дозы» и «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»);
– с грыжей пищеводного отверстия диафрагмы и/или желудочно-пищеводным рефлюксом и/или тем, кто одновременно принимает лекарственные препараты (такие как бисфосфонаты), которые могут повлечь или усилить эзофагит;
– вегетативной нейропатией.
У пациентов с факторами риска, такими как ранее зарегистрированный синдром удлинения интервала QT, и гипокалиемией наблюдалось удлинение интервала QT и трепетание/мерцание желудочков (torsade de pointes).
Безопасность и эффективность применения лекарственного средства больным с повышенной активностью сфинктера нейрогенного происхождения не исследованы.
У некоторых пациентов, принимающих солифенацина сукцинат, сообщалось о ангионевротическом отеке с обструкцией дыхательных путей. При возникновении отека Квинке лечение солифенацина сукцинатом следует прекратить и принять соответствующие меры или назначить необходимое лечение.
У некоторых пациентов, принимающих солифенацина сукцинат, наблюдались анафилактичес-кие реакции. При возникновении анафилактических реакций лечение солифенацина сукцинатом следует прекратить и принять соответствующие меры или назначить необходимое лечение.
Максимальный эффект препарата достигается не раньше чем через 4 недели терапии.
В
состав
лекарственного
средства
входит лактоза.
Данное лекарственное
средство не
следует
принимать
пациентам с
редкими
наследственными
заболеваниями,
связанными с
непереносимостью
галактозы,
дефицитом
лактазы
Лаппа или
нарушением
мальабсорбции
глюкозы-галактозы.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Беременность.
Нет
клинических
данных о
женщинах,
которые
забеременели
во время
применения
солифенацина.
Опыты на
животных не
выявили прямого
неблагоприятного
воздействия
на фертильность,
развитие
эмбриона/плода
или роды.
Потенциальный
риск неизвестен.
Следует
соблюдать
осторожность
при применении
данного
препарата
беременным женщинам.
Кормления
грудью. Нет
данных относительно
экскреции
солифенацина
в грудное
молоко. У
мышей
солифенацин
и/или его
метаболиты
проникают в
молоко и вызывают
дозозависимую недостаточность
роста у
новорожденных
мышей.
Применение
лекарственного
средства
Нигисем не
рекомендуется
в период
кормления
грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
В связи с тем, что солифенацин, как и другие антихолинергические препараты, может вызвать нечеткость зрения и редко сонливость и повышенную утомляемость (см. раздел «Побочные реакции»), прием лекарственного средства может негативно влиять на способность управлять автомобилем и работать с другими механизмами.
Способ применения и дозы.
Взрослые, включая пациентов пожилого возраста.
Рекомендуемая доза – 5 мг лекарственного средства 1 раз в сутки. Если необходимо, дозу можно повысить до 10 мг 1 раз в сутки.
Пациенты с почечной недостаточностью.
Не требуется коррекция дозы для пациентов с умеренной и средней степени тяжести почечной недостаточностью (клиренс креатинина > 30 мл/мин). Пациентам с тяжелой степенью почечной недостаточности (клиренс креатинина ≤ 30 мл/мин) следует с осторожностью применять препарат в дозе не более 5 мг 1 раз в сутки.
Пациенты с печеночной недостаточностью.
Не требуется коррекция дозы для пациентов с умеренной печеночной недостаточностью. Пациентам с умеренной печеночной недостаточностью (показатель по шкале Чайлда – Пью 7–9) следует принимать лекарственное средство с осторожностью и не превышать дозировку 5 мг 1 раз в сутки.
Применение мощных ингибиторов цитохрома P450 3A4.
Максимальная доза лекарственного средства должна быть ограничена 5 мг при одновременном приеме с кетоконазолом или терапевтическими дозами других активных ингибиторов фермента CYP3A4, например ритонавира, нелфинавира, итраконазола (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
Лекарственное средство принимать перорально, глотать таблетки целыми, запивая жидкостью, независимо от приема пищи.
Дети.
Не исследовалась безопасность и эффективность применения препарата детям, лекарственное средство Нигисем не следует назначать этой категории пациентов.
Передозировка.
Симптомы. Передозировка солифенацина сукцината может привести к тяжелым антихолинергическим эффектам. Самая высокая доза солифенацина сукцината, принятая случайно одним пациентом, составляла 280 мг в течение 5 часов, вследствии чего наблюдались изменения психического состояния, но не требовала госпитализации.
Лечение. В случае передозировки солифенацина сукцината пациенту необходимо принять активированный уголь. Может быть полезным промывание желудка, если оно сделано в течение 1 часа после передозировки, но не следует вызывать рвоту.
Что
касается
других
антихолинергических
эффектов, то
симптомы
следует
лечить следующим
образом:
–
тяжелые
антихолинергические
эффекты со стороны
центральной
нервной
системы, такие
как галлюцинации
или
повышенная
возбудимость
–
применяют
физостигмин
или карбахол;
– судороги или повышенную возбудимость – вводят бензодиазепины;
– недостаточность со стороны органов дыхания – осуществляют искусственную вентиляцию легких;
– тахикардия – применяют бета-блокаторы;
– задержка мочеиспускания – проводят катетеризацию;
– мидриаз – применяют глазные капли, например пилокарпин, и/или помещают пациента в темную комнату.
Как и в случае передозировки другими антихолинергическими средствами, особое внимание следует уделять пациентам с установленным риском удлинения интервала QT (при гипокалиемии, брадикардии, при одновременном применении препаратов, вызывающих удлинение интервала QT) и пациентам с заболеваниями сердца (ишемия миокарда, аритмии, застойная сердечная недостаточность).
Побочные реакции.
Инфекции и инвазии: инфекции мочевыводящих путей, цистит;
со стороны иммунной системы: анафилактическая реакция;
со стороны метаболизма и пищеварения: снижение аппетита, гиперкалиемия;
со стороны психики: галлюцинации, спутанность сознания, бред;
со стороны нервной системы: сонливость, нарушение вкуса, головокружение, головная боль;
со стороны органов зрения: нечеткость зрения, сухость глаз, глаукома;
со стороны сердца: трепетание/мерцание желудочков сердца (torsade de pointes), удлинение интервала QT на электрокардиограмме, фибрилляция предсердий, ощущение сердцебиения, тахикардия;
со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: сухость слизистой оболочки носовой полости, дисфония;
со стороны желудочно-кишечного тракта: сухость во рту, запор, тошнота, диспепсия, боль в животе, гастроэзофагеальный рефлюкс, сухость в горле, непроходимость толстого кишечника, копростаз, рвота, кишечная непроходимость, абдоминальный дискомфорт;
гепатобилиарные расстройства: нарушения функций печени, нарушения в данных лабораторных исследований печеночных проб;
со стороны кожи и подкожных тканей: сухость кожи, зуд, сыпь, мультиформная эритема, крапивница, отек Квинке, эксфолиативный дерматит;
со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: мышечная слабость;
со стороны почек и мочевыводящей системы: затрудненное мочеиспускание, задержка мочеиспускания, почечная недостаточность;
общие нарушения: повышенная утомляемость, периферические отеки.
Срок годности. 2 года.
Условия хранения.
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка.
По 10 таблеток в блистере; по 3 блистера в пачке.
Категория отпуска. По рецепту.
Производитель. АО «КИЕВСКИЙ ВИТАМИННЫЙ ЗАВОД».
Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.
04073, Украина, г. Киев, ул. Копыловская, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua