ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ОВЕСТИН^â

(OVESTIN^â)

 

Склад:

діюча речовина: estriol;

1 г крему містить естріолу 1 мг;

допоміжні речовини: октилдодеканол, цетилпальмітат, гліцерин, спирт цетиловий, спирт стеариловий, полісорбат 60, сорбітанстеарат, кислота молочна, хлоргексидин, натрію гідроксид, вода очищена.

 

Лікарська форма. Крем вагінальний.

Основні фізико-хімічні властивості: гомогенна, однорідна маса кремоподібної консистенції від білого до майже білого кольору.

 

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз і препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Прості препарати природних і напівсинтетичних естрогенів. Код АТХ G03C А04.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Овестин^â містить природний жіночий гормон естріол. На відміну від інших естрогенів, естріол короткодіючий, оскільки він взаємодіє з ядрами клітин ендометрія. Він компенсує втрату продукції естрогену в жінок у період менопаузи та зменшує виразність менопаузальних симптомів. Естріол особливо ефективний при лікуванні урогенітальних порушень. У разі атрофії нижніх відділів сечостатевого тракту естріол нормалізує епітелій і сприяє відновленню нормальної мікрофлори та фізіологічного рівня pH у піхві. Внаслідок цього підвищується резистентність клітин епітелію сечостатевого тракту до інфекції та запалення, що призводить до зменшення таких вагінальних хвороб та їх симптомів, як диспареунія, сухість, свербіж, вагінальні інфекції та інфекції сечового тракту, порушення сечовипускання та незначне нетримання сечі.

Інформація клінічних досліджень

Згідно інформації, яка отримана під час клінічних досліджень, зниження менопаузальних симптомів відбувалося протягом перших тижнів лікування. Також, згідно клінічних досліджень, вагінальна кровотеча після лікування препаратом Oвестин^â виникала тільки у рідкісних випадках. У разі виникнення вагінальної кровотечі під час лікування вагінальним кремом Овестин^â жінці слід звернутися до свого лікаря. Необхідно досліджувати усі випадки кровотечі з піхви під час застосування препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Фармакокінетика.

Всмоктування

Інтравагінальне введення естріолу забезпечує оптимальну біодоступність у місці дії. Естріол також всмоктується у системний кровотік, про що свідчить швидке збільшення концентрації некон’югованого естріолу в плазмі.

Розподіл

Максимальна концентрація у плазмі (C_max) розвивається через 1-2 години після нанесення. Після вагінального введення естріолу у дозі 0,5 мг величина C_max становила приблизно 100 пг/мл, мінімальна концентрація у плазмі (C_min) – приблизно 25 пг/мл, а середня концентрація – приблизно 70 пг/мл. Після 3 тижнів щоденного вагінального введення естріолу у дозі 0,5 мг середня концентрація зменшилася до 40 пг/мл.

Біотрансформація

Майже весь (90 %) естріол у плазмі зв’язується з альбуміном і, на відміну від інших естрогенів, майже не зв’язується з глобуліном, що зв’язує статеві гормони. Метаболізм естріолу відбувається переважно шляхом кон’югації та декон’югації під час ентерогепатичної циркуляції.

Виведення

Оскільки естріол є кінцевим продуктом метаболізму, він в основному виводиться у кон’югованій формі із сечею. Лише незначна частина (приблизно 2 %) виділяється з калом, переважно у вигляді некон’югованого естріолу.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·         Гормональна замісна терапія (ГЗТ) для лікування атрофії нижніх відділів сечостатевого тракту, пов’язаної з дефіцитом естрогену.

·         Перед- і післяопераційне лікування жінок у постменопаузальному періоді при вагінальних хірургічних втручаннях.

·         Як допоміжний засіб для діагностики при сумнівних випадках атрофічної картини цервікального мазка.

 

Протипоказання.

·         Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

·         Встановлений, перенесений або підозрюваний рак молочної залози.

·         Встановлені або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрія).

·         Вагінальна кровотеча невизначеної етіології.

·         Нелікована гіперплазія ендометрія.

·         Попередня або наявна венозна тромбоемболія (ВТЕ) (тромбоз глибоких вен, емболія легенів).

·         Встановлені тромбоемболічні порушення (наприклад, дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну, див. розділ «Особливості застосування»).

·         Активне або нещодавно перенесене тромбоемболічне захворювання артерій (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда).

·         Захворювання печінки гострої стадії або захворювання печінки в анамнезі, після якого показники функції печінки не повернулися до нормальних величин.

·         Порфірія.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Метаболізм естрогенів може посилюватися при їх супутньому застосуванні з препаратами, здатними індукувати ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, особливо ферменти цитохрому P450, наприклад з такими препаратами, як протисудомні засоби (зокрема фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), антибактеріальні/антивірусні засоби (зокрема рифампіцин, рифабутин, невірапін та ефавіренц), а також рослинні препарати, у яких міститься звіробій (Hypericum Perforatum).

Ритонавір і нелфінавір є відомими сильними інгібіторами, але вони, навпаки, проявляють індукуючі властивості при застосуванні зі стероїдними гормонами.

Клінічно значуще підвищення метаболізму естрогенів може призвести до зниження ефективності препарату Овестин^â та до зміни характеру кровотечі.

 

Особливості застосування.

Для лікування постменопаузальних симптомів ГЗТ необхідно розпочинати тільки у разі виникнення симптомів, що негативно впливають на якість життя. У будь-якому випадку для точного визначення ризику та переваг необхідно проводити ретельну оцінку щонайменше 1 раз на рік та продовжувати ГЗТ лише доти, поки переваги від лікування переважають ризик.

Медичний огляд/наступне спостереження лікаря

Перед початком або повторним курсом ГЗТ необхідно ознайомитися з повним особистим та сімейним анамнезом. Під час медичного огляду (включаючи огляд малого таза та молочних залоз) слід враховувати анамнез пацієнтки та протипоказання й застереження при застосуванні препарату. Протягом курсу лікування рекомендується проводити періодичні медичні обстеження пацієнтки, частота та характер яких залежать від індивідуальних особливостей. Жінки повинні бути поінформовані щодо того, про які зміни в молочних залозах вони повинні повідомляти лікаря або медсестру. Рекомендується проводити обстеження, включаючи мамографію, відповідно до розповсюдженої дотепер практики скринінгу, яку коригують з урахуванням потреб конкретної пацієнтки.

Стани, які потребують медичного спостереження

У разі наявності наступних станів або якщо вони спостерігалися раніше та/або погіршилися під час вагітності або попередньої гормональної терапії, слід уважно стежити за пацієнткою. Слід враховувати, що під час лікування препаратом Овестин^â ці стани можуть рецидивувати або загострюватися, зокрема це:

-        лейоміома (фіброма матки) або ендометріоз;

-        тромбоемболічні порушення або наявність чинників ризику (див. нижче);

-        наявність чинників ризику появи естрогензалежних пухлин, наприклад 1-й ступінь спадковості для раку молочної залози;

-        підвищення артеріального тиску;

-        захворювання печінки (наприклад, гепатоаденома);

-        цукровий діабет із судинними порушеннями або без них;

-        жовчнокам’яна хвороба;

-        мігрень або сильний головний біль;

-        системний червоний вовчак;

-        гіперплазія ендометрія в анамнезі (див. нижче);

-        епілепсія;

-        астма;

-        отосклероз.

Підстави для негайного припинення лікування

ГЗТ слід негайно припинити при виявленні будь-якого з протипоказань, а також у таких ситуаціях:

-        жовтяниця або погіршення функції печінки;

-        значне підвищення артеріального тиску;

-        новий напад головного болю за типом мігрені;

-        вагітність.

Гіперплазія та рак ендометрія

Для запобігання розвитку гіперплазії ендометрія добова доза не повинна перевищувати 1 дозу, яку містить аплікатор (0,5 мг естріолу), і не слід застосовувати цю максимальну дозу довше декількох тижнів. В одному епідеміологічному дослідженні було продемонстровано, що тривале лікування низькодозними естріолами перорально, але не вагінально, може збільшувати ризик раку ендометрія. Ризик підвищується залежно від тривалості лікування і зникає протягом одного року після закінчення лікування. Підвищений ризик переважно стосується менш інвазивних і високодиференційованих пухлин. Слід досліджувати усі випадки кровотечі з піхви під час застосування лікарського засобу. Слід проінформувати пацієнтку про необхідність звернення до лікаря у разі кровотечі з піхви.

Рак молочної залози

На підставі загальної кількості даних передбачається підвищений ризик раку молочних залоз у жінок, які приймали комбінацію естроген-прогестаген, і, можливо, також ГЗТ, що містить тільки естроген, залежно від тривалості застосування ГЗТ.

Комбінована терапія естрогеном-прогестагеном

У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні Ініціатива з охорони здоров’я жінок (WHI – Women’s Health Initiative) та в епідеміологічних дослідженнях повідомлялося про підвищений ризик раку молочних залоз у жінок, які приймали комбіновані естроген-прогестаген у складі ГЗТ, що стало очевидним приблизно через       3 роки (див. розділ «Побічні реакції»).

Терапія, що містить тільки естроген

У дослідженні WHI не виявлено збільшення ризику раку молочних залоз у жінок із видаленою маткою, які застосовували ГЗТ із вмістом тільки естрогену. Обсерваційні дослідження переважно повідомляли про невелике підвищення ризику діагностування раку молочної залози, який значно нижче, ніж у користувачів комбінованих препаратів, що містять естроген-прогестаген (див. розділ «Побічні реакції»).

Підвищений ризик стає помітним після декількох років застосування, але повертається до початкового рівня через декілька років (максимум 5) після припинення лікування.

ГЗТ, особливо застосування комбінації естроген-прогестаген, збільшує щільність мамографічних знімків, що може негативно впливати на якість рентгенівського виявлення раку молочної залози. Наявні обмежені дані свідчать про відсутність підвищення ризику раку молочної залози при застосуванні вагінального крему Овестин^â.

Рак яєчників

Рак яєчників виникає набагато рідше, ніж рак молочної залози. Тривала (не менше 5−10 років) монотерапія естрогеном (як ГЗТ) була пов’язана з незначним підвищенням ризику раку яєчників. Деякі дослідження, включаючи WHI, свідчать про те, що тривала комбінована ГЗТ пов’язана з подібним або дещо меншим ризиком (див. розділ «Побічні реакції»). Невідомо, чи спричиняє тривале застосування естрогенів із низькою активністю (таких як естріол) інший ризик, ніж інші препарати, що містять тільки естроген.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ)

Проведення гормональної замісної терапії призводить до збільшення в 1,3-3 рази ризику розвитку ВТЕ, тобто тромбозу глибоких вен або легеневої емболії. Ризик розвитку таких явищ більший протягом першого року ГЗТ, ніж у подальшому (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти зі встановленими захворюваннями, що супроводжуються тромбофільними розладами, мають підвищений ризик розвитку ВТЕ, а гормональна замісна терапія може збільшувати цей ризик. Тому проведення гормональної замісної терапії протипоказане таким пацієнткам (див. розділ «Протипоказання»). Чинники ризику розвитку ВТЕ включають застосування естрогенів, літній вік, перенесення значної операції, тривалу іммобілізацію, ожиріння (індекс маси тіла > 30 кг/м²), вагітність, післяпологовий період, системний червоний вовчак і рак. Однозначної думки щодо ролі варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ немає.

Як і для всіх післяопераційних пацієнтів, слід вжити запобіжні заходи з метою профілактики ВТЕ. Якщо тривала іммобілізація неминуча після елективної операції, рекомендується тимчасово припинити гормональну замісну терапію за 4−6 тижнів до проведення операції. Таку терапію можна поновити тільки після повного відновлення рухомості жінки.

Жінкам, у яких немає ВТЕ в анамнезі, але є родичі першого ступеня з тромбозом у молодому віці в анамнезі, може бути запропонований скринінг після докладної консультації щодо його обмежень (лише частина тромбофілічних розладів виявляється шляхом скринінгу). Якщо встановлений спадковий тромбофілічний стан, який пов’язаний із тромбозом у членів родини, або якщо стан тяжкий (наприклад, дефіцит антитромбіну, протеїну S або протеїну С, або комбінація розладів), ГЗТ протипоказана.

Для жінок, яким уже проводиться постійне лікування антикоагулянтами, потрібно ретельно зважувати співвідношення переваг і ризику при проведенні гормональної замісної терапії.

Якщо після початку лікування препаратом Овестин^â з’явиться ВТЕ, то лікування препаратом необхідно припинити. Пацієнтам потрібно повідомити про необхідність негайного звернення до лікаря, якщо вони відчують симптоми можливої тромбоемболії (наприклад, хворобливий набряк ноги, раптовий біль у грудях, задишку).

Ішемічна хвороба серця (ІХС)

У процесі рандомізованих контрольованих досліджень не було зафіксовано ознак того, що гормональна замісна терапія комбінованим естроген-прогестагеновим препаратом або тільки естрогеновим препаратом забезпечує захист від інфаркту міокарда у жінок з ІХС або без неї.

Комбінована терапія естрогеном-прогестагеном

Під час застосування комбінованої ГЗТ естрогеном-прогестагеном відносний ризик ІХС трохи підвищується. Оскільки основний абсолютний ризик ІХС значною мірою залежить від віку, кількість додаткових випадків ІХС внаслідок застосування естрогену‑прогестагену дуже мала у здорових жінок у віці, що наближається до менопаузи, але з віком зростає.

Тільки естроген

На базі цих рандомізованих контрольованих досліджень не виявлено збільшення ризику ІХС у жінок із видаленою маткою, які застосовували ГЗТ із вмістом тільки естрогену.

Ішемічний інсульт

Є дані, що при комбінованій естроген-прогестагеновій або тільки естрогеновій терапії ризик ішемічного інсульту підвищується в 1,5 раза. Відносний ризик не змінюється з віком або часом після менопаузи. Однак, оскільки вихідний абсолютний ризик ішемічного інсульту значним чином залежить від віку, загальний ризик інсульту у жінок, які отримують ГЗТ, зростає з віком (див. розділ «Побічні реакції»).

Інші стани

Естрогени можуть призвести до затримки рідини в організмі, тому за станом пацієнтів із порушенням функції серця або нирок потрібно проводити ретельне спостереження.

Слід проводити ретельне спостереження за жінками з попередньо існуючою гіпертригліцеридемією, оскільки при лікуванні естрогеном пацієнток із таким станом повідомляли про рідкі випадки значного підвищення рівня тригліцеридів у плазмі крові, що призводило до панкреатиту.

Естрогени підвищують концентрацію тироксинзв’язувального глобуліну (ТЗГ), що призводить до підвищення загальної кількості циркулюючого гормону щитовидної залози, який вимірюється за рівнем зв’язаного з білками йоду, рівнем Т4 (вимірюється шляхом аналізу з використанням колонок або РІА) або Т3 (вимірюється за допомогою РІА). Рівень захоплення комплексу T3-смола знижується, що відображає підвищені рівні ТЗГ. Концентрації вільних T3 і T4 не змінюються. Рівні інших зв’язувальних білків, тобто глобуліну, який зв’язує кортикостероїди (ГЗК), і глобуліну, який зв’язує статеві гормони (ГЗСГ), у сироватці крові також можуть бути підвищеними, що призводить до відповідного підвищення концентрації циркулюючих кортикостероїдів і статевих гормонів. Концентрації вільних або біологічно активних гормонів залишаються без змін. Можуть підвищуватися рівні інших білків плазми крові (субстрату ангіотензину-реніну, α‑1-антитрипсину, церулоплазміну).

ГЗТ не покращує когнітивні функції. Існують деякі докази підвищення ризику можливої деменції у жінок, які почали безперервне застосування комбінованих препаратів або тільки естрогену для ГЗТ після 65 років.

Застосування вагінального крему Овестин^â у рекомендованій підтримувальній дозі не впливає на результати дослідження ендокринних функцій.

До складу крему Овестин^â входить спирт цетиловий і спирт стеариловий. Вони можуть спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит).

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фертильність

Овестин^â призначений тільки для лікування жінок у період після менопаузи (природної і викликаної хірургічно).

Вагітність

Овестин^â не застосовують у період вагітності. Якщо жінка завагітніє під час лікування Овестином^â, то прийом препарату потрібно негайно припинити. Результати проведених дотепер епідеміологічних досліджень впливу естрогенів на плід не вказують на наявність тератогенної або фетотоксичної дії.

Період годування груддю

Овестин^â не застосовують протягом періоду годування груддю. Естріол проникає у грудне молоко і може зменшувати продукування молока.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Овестин^â не впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат Овестин^â містить лише естроген, тому його можна застосовувати як жінкам зі збереженою маткою, так і жінкам після видалення матки.

Дозування

На початку лікування або при продовженні лікування симптомів дефіциту естрогену в жінок у постменопаузальному періоді слід застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом якомога коротшого періоду часу (див. розділ «Особливості застосування»).

При атрофії нижніх відділів сечостатевого тракту:

по 1 дозі препарату на добу протягом перших тижнів (максимум – до 4 тижнів) із подальшим поступовим зниженням до підтримувальної дози (наприклад, максимум по 1 дозі препарату 2 рази на тиждень) залежно від ступеня зменшення симптомів.

Для перед- та післяопераційного лікування жінок у постменопаузальному періоді при вагінальних хірургічних втручаннях:

по 1 дозі препарату на добу протягом 2 тижнів до операції; по 1 дозі препарату 2 рази на тиждень протягом 2 тижнів після операції.

Як допоміжний засіб для діагностики при отриманні атрофічної картини цервікального мазка:

по 1 дозі препарату через день протягом тижня перед взяттям наступного мазка.

У разі пропуску чергової дози препарату слід ввести препарат одразу після згадування, якщо це не відбулося у день введення наступної дози. В останньому випадку пропущену дозу вводити не слід, а лікування продовжити за звичайною схемою введення.

НЕ МОЖНА ВВОДИТИ 2 ДОЗИ ПРЕПАРАТУ В ОДИН ДЕНЬ.

Спосіб застосування

Крем Овестин^® потрібно вводити у піхву за допомогою каліброваного аплікатора. Застосовувати ввечері перед сном.

В 1 дозі препарату (аплікатор, заповнений до кільцевої позначки) міститься 0,5 г крему Овестин^â, що відповідає 0,5 мг естріолу.

 

Інструкції для застосування препарату пацієнткою

1. Зняти ковпачок з туби, перевернути ковпачок і за допомогою гострого виступу на ньому відкрити тубу.

2. Прикрутити кінець аплікатора до туби. Слід переконатися, що поршень повністю увійшов у циліндр.

3. Повільно стиснути тубу, щоб заповнити аплікатор кремом до зупинки поршня у місці червоного кільця, див. стрілки на малюнку нижче.

4. Відкрутити аплікатор від туби і закрити її ковпачком.

5. Для введення крему потрібно лягти і вставити кінець аплікатора глибоко у піхву.

6. Повільно натиснути на поршень до повного випорожнення аплікатора.

7. Після використання дістати поршень із циліндра, подолавши помітний опір, та вимити циліндр і поршень у теплій мильній воді. Не використовувати мийні засоби. Після миття ретельно ополоснути.

НЕ класти АПЛІКАТОР У ГАРЯЧУ АБО КИПЛЯЧУ ВОДУ.

8. Аплікатор слід зібрати, повністю вставивши поршень у циліндр, долаючи опір, де він відчувається.

При спорожненні туби аплікатор слід утилізувати.

 

Жінкам, яким не проводять гормональну замісну терапію або яких переводять із безперервного застосування комбінованого препарату для ГЗТ, лікування препаратом Овестин^® можна починати у будь-який день. Жінки, які переходять із циклічної схеми прийому препаратів для ГЗТ, повинні починати лікування препаратом Овестин^® через 1 тиждень після завершення циклу.

 

Діти

Препарат не застосовують дітям.

 

Передозування.

У разі випадкового проковтування великої кількості препарату у жінок може з’явитися нудота, блювання та кровотеча як синдром відміни лікування. Специфічний антидот невідомий. У разі необхідності потрібно проводити симптоматичне лікування.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції зазвичай виникають у 3−10 % пацієнтів, які отримують лікування. Це може вказувати на застосування дуже високої дози препарату. Зазвичай побічні реакції минають протягом перших тижнів лікування.

Частота побічних реакцій може коливатися залежно від показань для застосування, дозування препарату і комбінації з іншими лікарськими засобами.

Категорії за частотою визначаються наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); нечасто (≥ 1/1000 до ˂ 1/100); рідко (≥ 1/10000 до ˂ 1/1000); дуже рідко (˂ 1/10000); частота невідома (неможливо визначити на основі наявних даних).

У літературі та під час постмаркетингового спостереження повідомляли про наступні побічні реакції, частота яких була невідома:

·           З боку обміну речовин та харчування – затримка рідини.

·           З боку шлунково-кишкового тракту – нудота.

·           З боку репродуктивної системи та молочних залоз – дискомфорт і біль у молочних залозах, біль у грудній клітці, постклімактеричні кров’янисті виділення, вагінальні виділення.

·           Системні порушення та реакції у місці введення – подразнення та свербіж у місці введення, грипоподібне захворювання.

При лікуванні комбінованим препаратом естрогену та прогестагену виникали також інші побічні реакції.

·         Доброякісні та злоякісні естрогензалежні новоутворення, наприклад рак ендометрія (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

·         Захворювання жовчного міхура.

·         З боку шкіри та підшкірних тканин: хлоазма, мультиформна еритема, вузликова еритема, геморагічна пурпура.

·         Можлива деменція у віці від 65 років (див. розділ «Особливості застосування»).

Ризик розвитку раку молочної залози

Ризик розвитку раку молочної залози підвищувався майже у 2 рази у жінок, які отримували комбіновану естроген-прогестагенову ГЗТ більше 5 років.

Ризик при терапії тільки естрогеном значно нижчий, ніж при комбінованій терапії естрогеном і прогестагеном як ГЗТ.

Ризик залежить від тривалості застосування препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Результати найбільшого дослідження WHI і найбільшого епідеміологічного дослідження (MWS) наведені нижче.

 

Дослідження «мільйон жінок» (MWS) – розрахований додатковий ризик розвитку раку молочної залози через 5 років лікування

Вікова група (роки)	Додаткові випадки на 1000 осіб, які не отримують ГЗТ, зареєстровані протягом 5 років*	Співвідношення ризиків #	Додаткові випадки на 1000 осіб, які отримують ГЗТ, зареєстровані протягом 5 років (95 % ДІ)
ГЗТ тільки естрогеном
50−65	9−12	1,2	1−2 (0−3)
Комбінована естроген-прогестагенова ГЗТ
50−65	9−12	1,7	6 (5−7)

# Загальне співвідношення ризиків. Співвідношення ризиків не є постійною величиною, воно збільшується зі збільшенням тривалості застосування.

* Оскільки вихідна частота раку молочної залози у країнах ЄС відрізняється, кількість додаткових випадків розвитку раку молочної залози також змінюватиметься пропорційно.

 

Дослідження WHI у США – додатковий ризик розвитку раку молочної залози через 5 років лікування

Вікова група (роки)	Кількість випадків на 1000 жінок із групи плацебо за 5 років*	Співвідношення ризиків і 95 % ДІ	Додаткові випадки на 1000 осіб, які отримують ГЗТ за 5 років (95 % ДІ)
ГЗТ тільки КЕЕ естрогеном
50−79	21	0,8 (0,7−1,0)	-4 (-6−0)*
Комбінована естроген-прогестагенова ГЗТ КЕЕ + МПА≠
50−79	17	1,2 (1,0−1,5)	+4 (0−9)

≠ При звуженні діапазону аналізу до жінок, які не застосовували ГЗТ до дослідження, не відзначалося збільшення ризику протягом перших 5 років лікування; через 5 років ризик був вищий, ніж у жінок, які не отримували лікування.

*Дослідження WHI у жінок із видаленою маткою, в якому не виявлено підвищення ризику розвитку раку молочної залози.

Рак яєчників

Тривале застосування тільки естрогену і комбінованих препаратів з естрогеном і прогестагеном як ГЗТ пов’язане з незначним підвищенням ризику виникнення раку яєчників. У дослідженні «мільйон жінок» 5 років застосування ГЗТ призводило до 1 додаткового випадку на 2500 осіб, які отримували лікування.

Ризик розвитку ВТЕ

При застосуванні ГЗТ відносний ризик виникнення ВТЕ, тобто тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії, підвищується в 1,3−3 рази (див. розділ «Особливості застосування»). Результати досліджень WHI наведені нижче.

 

Дослідження WHI – додатковий ризик ВТЕ через 5 років застосування

Вікова група (роки)	Кількість випадків на 1000 жінок із групи плацебо за 5 років*	Співвідношення ризиків і 95 % ДІ	Додаткові випадки на 1000 осіб, які отримують ГЗТ, за 5 років (95 % ДІ)
Пероральна ГЗТ тільки естрогеном*
50−59	7	1,2 (0,6−2,4)	1 (-3−10)
Пероральна комбінована естроген-прогестагенова ГЗТ
50−59	4	2,3 (1,2−4,3)	5 (1−13)

* Дослідження у жінок із видаленою маткою.

Ризик розвитку ІХС

Ризик розвитку ІХС незначно підвищений при застосуванні комбінованої естроген-прогестагенової ГЗТ жінкам віком від 60 років (див. розділ «Особливості застосування»).

Ризик розвитку ішемічного інсульту

Застосування тільки естрогену і комбінованої естроген-прогестагенової терапії пов’язане з підвищенням відносного ризику розвитку ішемічного інсульту у 1,5 раза. Ризик розвитку геморагічного інсульту не підвищується під час ГЗТ.

Даний відносний ризик не залежить від віку або тривалості застосування, але через те, що початковий ризик значною мірою залежить від віку, загальний ризик інсульту підвищується зі збільшенням віку осіб, які застосовують ГЗТ (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Комбіновані дослідження WHI – додатковий ризик розвитку ішемічного інсульту* через 5 років застосування

Вікова група (роки)	Кількість випадків на 1000 жінок із групи плацебо за 5 років	Співвідношення ризиків і 95 % ДІ	Додаткові випадки на 1000 осіб, які отримують ГЗТ, за 5 років (95 % ДІ)
50−59	8	1,3 (1,1−1,6)	3 (1−5)

*Диференціація між ішемічним та геморагічним інсультом не проводилася.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дозволяє продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

 

Термін придатності.

3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Не заморожувати.

 

Упаковка.

По 15 г крему в алюмінієвій тубі, що закручується поліетиленовим ковпачком. Аплікатор складається зі стиролакрилонітрилового циліндра та поліетиленового поршня. По 1 тубі у комплекті з аплікатором у картонній пачці.

 

Категорія відпуску.

Без рецепта.

 

Виробник.

Аспен Бад-Ольдесло ГмбХ.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Індустріштрассе 32 - 36, 23843 Бад-Ольдесло, Німеччина.