для медичного застосування лікарського засобу
ЛЕСФАЛЬ
(LESFAL)
Склад:
діюча речовина: 1 мл розчину містить фосфатидилхоліну із соєвих бобів 50 мг;
допоміжні речовини: спирт бензиловий, кислота дезоксихолієва, натрію хлорид, натрію гідроксид, рибофлавін (Е 101), вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий жовтий розчин.
Фармакотерапевтична група.
Гепатотропні препарати. Код АТХ А05В А.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
При захворюваннях печінки мембрани гепатоцитів та їх органели завжди зазнають ушкоджень, що може призводити до зміни активності мембрано-зв’язаних ферментів та рецепторних систем, порушення метаболічної функції клітини та зниження інтенсивності регенерації печінки.
Фосфоліпіди, що містяться у препараті Лесфаль, за своєю хімічною структурою подібні до ендогенних фосфоліпідів, але набагато переважають їх за рахунок високого вмісту поліненасичених (есенціальних) жирних кислот. Ці високоенергетичні молекули вбудовуються переважно у структури клітинних мембран та полегшують відновлення ушкоджених тканин печінки. Оскільки цис-подвійні зв’язки цих полієнових кислот перешкоджають паралельному розташуванню вуглеводневих ланцюгів мембранних фосфоліпідів, щільність розташування фосфоліпідних структур зменшується, внаслідок чого швидкість надходження і виведення речовин зростає. Мембранозв’язані ферменти утворюють функціональні одиниці, які можуть посилювати їх активність та забезпечувати фізіологічний перебіг основних метаболічних процесів. Фосфоліпіди впливають на порушений ліпідний метаболізм шляхом регуляції метаболізму ліпопротеїнів, у результаті чого нейтральні жири та холестерин перетворюються на форми, придатні для транспортування, особливо завдяки збільшенню здатності ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) приєднувати холестерин, та спрямовуються для подальшого окиснення. Під час виведення фосфоліпідів через жовчовивідні шляхи літогенний індекс знижується і відбувається стабілізація жовчі.
Фармакокінетика.
При пероральному прийомі більше 90 % препарату всмоктується у тонкому кишечнику. Основна кількість розщеплюється під дією фосфоліпази-А до 1-ацил-лізо-фосфатидилхоліну, 50 % якого відразу реацилюється в поліненасичений фосфатидилхолін ще під час всмоктування в тонкому кишечнику. Поліненасичений фосфатидилхолін потрапляє в кров через лімфатичні шляхи і далі, переважно у комплексі з ЛПВЩ, транспортується у печінку. Максимальний вміст фосфатидилхоліну у крові через 6 – 24 годин після перорального прийому становить у середньому 20 %.
Період напіввиведення для холінового компонента становить 66 годин, для насичених жирних кислот – 32 години.
У ході досліджень кінетики в людському організмі менше 5 % кожного із введених ізотопів 3Н і 14С виводилося з калом.
Клінічні характеристики.
Показання.
Неалкогольний стеатогепатит, алкогольний стеатогепатит, гострі і хронічні гепатити різної етіології, цироз печінки, перед- і післяопераційне лікування при хірургічному втручанні на печінці та жовчовивідних шляхах, токсикози вагітних, псоріаз, радіаційний синдром.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Лесфаль не слід призначати новонародженим і недоношеним немовлятам, оскільки до складу препарату входить бензиловий спирт.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не можна використовувати розчини електролітів для розведення препарату.
Особливості застосування.
При розведенні Лесфаля для приготування інфузійного розчину (у разі неможливості використовувати власну кров пацієнта) слід застосовувати розчини, вільні від електролітів, а саме: 5 % або 10 % розчин глюкози (у співвідношенні 1: 1), 5 % розчин ксиліту.
Використовувати тільки прозорий розчин.
Препарат несумісний з електролітними розчинами (фізіологічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера та ін.).
Не можна змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.
Застереження: розчин містить спирту 5,02 мг/мл.
В 1 мл препарату Лесфаль містить 0,1 ммоль натрію. При прийомі препарату в дозі 10 мл вміст натрію становить 1,0 ммоль (25,8 мг), що має бути прийнято до уваги пацієнтами знаходяться на натрій-контрольованій дієті.
Тільки для внутрішньовенного застосування. Препарат слід вводити повільно.
Розчин Лесфаля не можна вводити в м'язи (внутрішньом'язово), оскільки це може викликати місцеве подразнення.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У зв’язку з обмеженою кількістю даних клінічних досліджень щодо застосування вагітним та з причини наявності у складі бензилового спирту, який може проходити крізь плацентарний бар’єр, застосування препарату Лесфаль не рекомендується у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не виявлено.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим та дітям віком від 12 років призначати внутрішньовенно повільно 5-10 мл на добу, а у тяжких випадках – від 10 до 20 мл на добу. 10 мл препарату можна вводити за один раз. Якщо препарат вводити розведеним, рекомендується використовувати власну кров пацієнта і розводити препарат у співвідношенні 1:1. Внутрішньовенну інфузію зазвичай застосовувати до 10 діб.
Рекомендується якомога раніше підтримати (доповнити) парентеральну терапію пероральним прийомом препаратів, що містять фосфатидилхолін.
Загальний курс лікування становить 3 – 6 місяців.
Лікування псоріазу розпочинати із перорального прийому фосфатидилхоліну протягом 2 тижнів. Після цього рекомендовано 10 внутрішньовенних ін’єкцій по 5 мл з одночасним призначенням PUVA-терапії.
Після закінчення курсу ін’єкцій поновлювати пероральний прийом фосфатидилхоліну і продовжувати застосування препарату протягом 2 місяців.
Діти. Розчин Лесфаль для внутрішньовенних ін’єкцій не можна призначати новонародженим і недоношеним немовлятам, оскільки до складу препарату входить бензиловий спирт. Введення немовлятам та недоношеним малюкам препаратів, що містять бензиловий спирт, супроводжувалося розвитком синдрому задишки з летальним наслідком («гаспінг-синдрому», симптомами якого є раптове виникнення синдрому задишки, артеріальної гіпотензії, брадикардії та серцево-судинного колапсу).
Препарат
призначений
для
застосування
дітям віком
від 12 років та
з приблизною
масою тіла
Передозування.
Повідомлень про передозування не зафіксовано.
Побічні реакції.
В окремих випадках при застосуванні підвищених доз Лесфаля можливі порушення з боку шлунково-кишкового тракту (діарея).
У поодиноких випадках можуть виникати реакції гіперчутливості, висипання, свербіж, кропив’янка та реакції у місці введення препарату.
Термін придатності.
2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 2 ºС до 8 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 5 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці.
По 5 ампул у блістері. По 1 або 2 блістери у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна,
ЛЕСФАЛЬ
(LESFAL)
Состав:
действующее вещество: 1 мл раствора содержит фосфатидилхолина из соевых бобов 50 мг;
вспомогательные вещества: спирт бензиловый, кислота дезоксихолиевая, натрия хлорид, натрия гидроксид, рибофлавин (Е 101), вода для инъекций.
Лекарственная форма. Раствор для инъекций.
Основные физико-химические свойства: прозрачный жёлтый раствор.
Фармакотерапевтичеcкая группа.
Гепатотропные препараты. Код ATХ А05В А.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
При заболеваниях печени мембраны гепатоцитов и их органеллы всегда повреждаются, что может приводить к изменению активности мембранно-связанных ферментов и рецепторных систем, нарушению метаболической функции клетки и снижению интенсивности регенерации печени.
Фосфолипиды, содержащиеся в препарате Лесфаль, по своей химической структуре подобны эндогенным фосфолипидам, но намного перевешивают их за счет высокого содержания полиненасыщенных (эссенциальных) жирных кислот. Эти высокоэнергетические молекулы встраиваются преимущественно в структуры клеточных мембран и облегчают восстановление поврежденных тканей печени. Поскольку цис-двойные связи этих полиеновых кислот препятствуют параллельному расположению углеводородных цепей мембранных фосфолипидов, плотность расположения фосфолипидных структур уменьшается, в результате чего скорость поступления и выведения веществ растет. Мембраносвязанные ферменты образуют функциональные единицы, которые могут усиливать их активность и обеспечивать физиологическое течение основных метаболических процессов. Фосфолипиды влияют на нарушенный липидный метаболизм путем регуляции метаболизма липопротеинов, в результате чего нейтральные жиры и холестерин превращаются в формы, пригодные для транспортировки, особенно благодаря увеличению способности липопротеинов высокой плотности (ЛПВП) присоединять холестерин, и направляются для дальнейшего окисления. Во время выведения фосфолипидов через желчевыводящие пути литогенный индекс снижается и происходит стабилизация желчи.
Фармакокинетика.
При пероральном приеме более 90 % препарата всасывается в тонком кишечнике. Основное количество расщепляется под действием фосфолипазы-А до 1-ацил-лизо-фосфатидилхолина, 50 % которого немедленно подвергается реацетилировании в полиненасыщенный фосфатидилхолин ещё во время всасывания в тонком кишечнике. Полиненасыщенный фосфатидилхолин с током лимфы попадает в кровь и оттуда, главным образом, в комплексе с ЛПВП, транспортируется в печень. Максимальное содержание фосфатидилхолина в крови через 6-24 часов после перорального приема составляет в среднем 20 %.
Период полувыведения холинового компонента составляет 66 часов, для насыщенных жирных кислот – 32 часа.
В ходе исследований кинетики в человеческом организме менее 5 % каждого из введенных изотопов 3Н и 14С выводилось с калом.
Клинические характеристики.
Показания.
Неалкогольный стеатогепатит, алкогольный стеатогепатит, острые и хронические гепатиты различной этиологии, цирроз печени, пред- и послеоперационное лечение при хирургическом вмешательстве на печени и желчевыводящих путях, токсикозы беременных, псориаз, радиационный синдром.
Противопоказания.
Повышенная чувствительность к любому из компонентов препарата.
Лесфаль не следует назначать новорожденным и недоношенным младенцам, поскольку в состав препарата входит бензиловый спирт.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Нельзя использовать растворы электролитов для разведения препарата.
Особенности применения.
При разведении Лесфаля для приготовления инфузионных растворов (в случае невозможности использовать собственную кровь пациента) следует применять растворы, свободные от электролитов, а именно: 5 % или 10 % раствор глюкозы (в соотношении 1:1), 5 % раствор ксилита.
Использовать только прозрачный раствор.
Препарат несовместим с электролитными растворами (физиологический раствор натрия хлорида, раствор Рингера и др.).
Нельзя смешивать в одном шприце с другими лекарственными средствами.
Предостережение: раствор содержит спирта 5,02 мг/мл.
В 1 мл препарата Лесфаль содержится 0,1 ммоль натрия. При приеме препарата в дозе 10 мл содержание натрия составляет 1,0 ммоль (25,8 мг), что должно быть принято во внимание пациентами, которые находятся на натрий - контролируемой диете.
Только для внутривенного применения. Препарат следует вводить медленно.
Раствор Лесфаля нельзя вводить в мышцы (внутримышечно), поскольку это может привести к местному раздражению.
Применение в период беременности или кормления грудью.
В связи с ограниченным количеством данных клинических исследований по применению беременным и по причине наличия в составе бензилового спирта, который может проходить через плацентарный барьер, применять препарат Лесфаль не рекомендуется в период беременности или кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Не выявлено.
Способ применения и дозы.
Взрослым и детям с 12 лет назначать внутривенно медленно 5-10 мл в сутки, а в тяжелых случаях – от 10 до 20 мл в сутки. 10 мл препарата можно вводить за один раз. Если препарат вводить разведенным, рекомендуется использовать собственную кровь пациента и разводить препарат в соотношении 1:1. Внутривенную инфузию обычно применять до 10 суток.
Рекомендуется как можно раньше поддержать (дополнить) парентеральную терапию пероральным приемом препаратов, содержащих фосфатидилхолин.
Общий курс лечения составляет 3 – 6 месяцев.
Лечение
псориаза
начинают с
перорального
приема
фосфатидилхолина
в течение 2
недель. После
этого
рекомендуется
10 внутривенных
инъекций по 5
мл с
одновременным
назначением
PUVA-терапии.
После окончания
курса
инъекций
возобновлять
пероральный
прием
фосфатидилхолина
и продолжать
применение
препарата в
течение 2
месяцев.
Дети.
Раствор Лесфаль для внутривенных инъекций нельзя назначать новорожденным и недоношенным младенцам, поскольку в состав препарата входит бензиловый спирт. Введение младенцам и недоношенным малышам препаратов, содержащих бензиловый спирт, сопровождалось развитием синдрома одышки с летальным исходом («гаспинг-синдрома», симптомами которого являются внезапное возникновение синдрома одышки, артериальной гипотензии, брадикардии и сердечно-сосудистого коллапса).
Препарат предназначен для применения детям с 12 лет и с приблизительной массой тела 43 кг (см. раздел «Способ применения и дозы»).
Передозировка.
Сообщений о передозировке не зафиксировано.
Побочные реакции.
В отдельных случаях при применении повышенных доз Лесфаля возможны нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта (диарея).
В единичных случаях могут возникать реакции гиперчувствительности, сыпь, зуд, крапивница и реакции в месте введения препарата.
Срок годности.
2 года.
Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.
Условия хранения.
Хранить в защищенном от света месте при температуре от 2 ° С до 8 ° С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка.
По 5 мл в ампуле. По 5 или 10 ампул в пачке.
По 5 ампул в блистере. По 1 или 2 блистера в пачке.
Категория отпуска.
По рецепту.
Производитель.
ПАО «Фармак».
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.
Украина,